плод

1) (результат, произведение, последствие) плід (р. плоду), виплід (-оду), витвір (- вору), вицвіт, овоч[щ]. [Сторичний плід давали всі труди (Франко). Це вже виплід, витвір твоєї фантазії. У душі тій родить віру, - вицвіт віри тої - Бог (Франко)];

2) плід (-оду), овощ, (косточковый) бубка, бубочка. [Чий корінь, того й плід. Цього року великий урожай на овощ]. Садовые -ды - садовина. Огородные -ды - городина. -од, оставленный на семена - насінник. Первый -од - первоплід (-оду), новинка. Осыпавшиеся -оды - падалиця, падалишні (груші, яблука), (стрясенные) струс, струсанина. Принести -оды - (ви)дати плоди. Густо покрыться -дами - зарясніти плодами. Делать обильным -дами - рясити плодами. Обильный -дами - рясний. [Рясна яблуня]. -од, незреющий до морозов - зазимкуватий. Запрещённый -од сладок - кортить, як не можна.

* * *

1) плід, род. п. плода́ и пло́ду; (о фрукте) о́воч, -у

плоды́ — мн. плоди́; о́вочі, собир. садовина́

2) перен. плід, род. п. плода́; (последствие, результат) на́слідок, -дку; (достижение) здобу́ток, -тку; (порождение) ви́плід, -плоду

3) биол. плід, род. п. плода́